Фізичний розвиток

Фізичний розвиток здійснюється інтегровано через всі види діяльності: ігрову , трудову, предметно-практичну, навчальну. Ця робота простежується на заняттях та в повсякденному житті під час ігрової діяльності. Педагоги використовують в організації освітньо-виховного процесу з дітьми різні форми і методи, як традиційні так і нетрадиційні; вдало застосовують проблемні запитання, логічні завдання, практичні вправи, які впливають на виховання турботливого ставлення до свого здоров’я  та спонукають до ведення здорового способу життя. Як наслідок цієї роботи зростає вміння дітей розумно ставитися до свого здоров'я. Варто відзначити роботу з цього питання вихователів Димид Г.Р., Остафійчук Н.І., Цвєткової О.А.,  Мельник Т.Л., Процак С.В, Яворської-Федій І.В., Тріщук Т.В., Гриньків О.А., інструктора з фізичної культури Цапко Л.М.
     В дошкільному навчальному закладі створені належні умови для забезпечення оптимального рухового режиму. Наявні музична зала та фізкультурне обладнання, фізкультурний та ігрові майданчики,центри рухової активності у всіх групах. Обладнання групових кімнат відповідає анатомо-фізіологічним особливостям дітей дошкільного віку, їх антропометричним показникам, санітарно-гігієнічним нормам, завданням з активізації рухової діяльності дошкільників, принципу естетики. Розміщення обладнання забезпечує вільний, без перешкод, доступ до нього та сприяє руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.
Щороку для оптимізації самостійної рухової діяльності в групах проводиться огляд на облаштування центрів  рухової активності . Це дає можливість педагогам продемонструвати не лише рівень своєї професійності у створенні предметно-ігрового середовища та організації діяльності, але й рівень творчості, ініціативності, креативності.
Фізкультурні заняття та інші заходи з фізичного виховання проводить інструктор з фізичної культури Цапко Лілія Михайлівна (освіта вища, педагогічний стаж –8 р,спеціаліст). Слід відмітити, що заняття з фізкультури та ранкова гімнастика проводяться як у традиційній так і нетрадиційній формах: коригувальні вправи, футбол, гімнастика, елементи кольоротерапії  та дихальної гімнастики. В своїй роботі педагог використовує елементи педагогічної технології фізичного виховання дітей М.Єфименка («Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей»). Фізкультурні заняття проводить в ігровій формі, на яких фізичну активність дітей поєднує з музичною, хореографічною та естетичною, що сприяє позитивному емоційному настрою дітей.

Рухливі ігри

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.
У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м'яч, поки не упустити його, і т. д.
Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не опустивши його, і т. п.).
Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.
Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.
Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення - емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.

Ранкова гімнастика

Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться інструктором з фізичної культури щоденно, перед сніданком.
Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров'я і привчаються змалку до регулярних занять.
Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., то для старшої групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м'язів широко застосовуються різновиди ходьби та біг на початку заняття, різноманітні підскоки. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м'ячами, гантелями і т.п..

Прогулянки

Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 - 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок - тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов'язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них - застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Організовуються прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.
У дуже морозну або вітряну погоду прогулянку заміняють перебуванням на відкритому повітрі, але під дахом (на майданчику в павільйоні, в альтанці і т. п.).
Міцного здоров`я Вам та Вашим дітям бажає наш дитячий садочок!
Будьте здорові!

Психогімнастика

Будь-який фізичний рух у психодіагностиці висловлює якийсь образ фантазії, що насичена емоційним змістом, тим самим об’єднується діяльність психічних функцій (мислення, емоції, рухи), а за допомогою коментарів ведучого підключається ще внутрішня увага дітей до цих процесів. Таким чином, психогімнастичні вправи використовують механізм психофізіологічного функційного єднання.
     Наприклад, дитина не просто виконує різні ритмічні помахи рук, а уявляє себе веселим зайчиком, який грається на галявині. Ця ігрова вправа викликає в дитини задоволення, включає в роботу її фантазію, покращує ритмічність рухів. Тим часом ведучий коментарями описує характер фізичних дій — силу, темп, різкість і спрямовує увагу дітей на усвідомлення і порівняння м’язових та емоційних відчуттів, які в них виникають.
     Методичні завдання. Ігровий психогімнастичний зміст вправ не випадковий, він повинен відображати процес оволодіння навичками контролю рухової та емоційної сфери. Сюжет слід придумати такий, щоб він вирішував такі завдання:
•  дати дитині можливість виявити різноманітні м’язові відчуття шляхом наслідувального повторення рухів та дій ведучого;
•     навчити дитину спрямовувати і затримувати увагу на своїх відчуттях, учити розрізняти і порівнювати їх;
•     навчити дитину визначати характер фізичних рухів, які супроводжуються різними м’язовими відчуттями;
навчити дитину змінювати характер своїх рухів, спираючись на контроль м’язових відчуттів і роботу уяви та почуттів.
     У послідовності психогімнастичних вправ особливо важливо дотримуватись чергування і порівняння протилежних за характером рухів:
•     напруження і розслаблення;
•     різких та плавних рухів;
•     частих та рідкісних;
•     дрібних та загальних;
•     ледь помітних коливань і повних застигань;
•     помахів тіла й стрибків;
•     вільне просування у просторі й наштовхування на предмети.
     Таке чергування рухів рефлекторно впливає на гармонізацію психічної діяльності мозку: впорядковується психічна й рухова активність дитини, покращується її настрій.
     На заняттях із психогімнастики всі діти успішні: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як уміє. Але в усіх виникають м’язові та емоційні відчуття, кожен може навчитися їх довільно регулювати.  
     Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.
     Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися
в процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, але й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та найвищих почуттів. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузника.
     Психологічні вправи корисні не тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам із добре розвиненою експресією, а також надто чутливим. Це зумовлено тим, що вплив психогімнастики на емоційно с особистісну сферу дитини забезпечується цілою низкою як формуючих, так і корекційних механізмів.
Вираження уваги та зосередженності
     Ці ігрові вправи не тільки сприяють розвитку виразних рухів, а й допомагають дитині через засвоєння моторного компонента психічних станів наблизитися до оволодіння довільною увагою. Такі вправи рекомендують дітям із психомоторною гіперактивністю, зі зниженим настроєм, затримкою психічного розвитку та іншими видами, що призводять до незрілості уваги.      
Вправи на розслаблення м 'язів
     Вправи допомагають в ігровій формі оволодіти прийомами зняття психом’язового напруження. Таке розслаблення необхідне дітям із занадто збудливою або надто чутливою нервовою системою, малюкам, яким властиві страхи, нав’язливі стани та рухи, істеричні реакції, заїкання тощо.
Вираження емоційних станів
     Ігрові вправи, у яких діти зображують сміх, радість, задоволення, допомагають створити атмосферу в групі, підняти настрій, емоційно наблизити малюків одне до одного. Ці ігри корисні дітям із психомоторними та емоційними труднощами. Вони виключають емоційне збудження, відволікають від хворобливих фантазій та переживань. Бадьорий настрій, створений ними, має тривалу стійкість.
     Вправи на вираження спокою і задоволення допомагають заспокоїти дітей, створити в групі теплу психологічну атмосферу, викликати почуття прихильності одне до одного. їх рекомендують проводити з агресивними, збудливими дітьми, у яких часто виникають конфлікти з однолітками.